інформаційні послуги
оренда подобово
екскурсії
Кам'янець-Подільський
 
 

Кам'янець у Київському та Галицько-Волинському літописах

Для багатьох міст невідомо, коли їх засновано. Тому для них замість дати заснування розглядається, як правило, дата першої згадки у писемних джерелах (наприклад, у літописах).

У Київському (12 століття) та Галицько-Волинському (13 століття) літописах Кам'янець згадується 13 разів: один раз у Київському літописі - у записі під 1196 роком, 12 разів у Галицько-Волинському літописі - у записах під 1210, 1211, 1228, 1235, 1238, 1240, 1262, 1276 (двічі), 1287, 1288 та 1289 роками. Проте у Волинській землі та в Галицько-Волинській державі тоді було декілька Кам'янців - Кам'янець-Волинський (лежав на лівому березі річки Случ у нинішньому Романівському районі Житомирської області; до 1957 року - село Кам'янка, від 1957 року - в складі новоутвореного селища міського типу Миропіль), Кам'янець-Литовський (нині місто Кам'янець Берестейської області Білорусі), Кам'янець-Каширський (нині місто Камінь-Каширський - один із районних центрів Волинської області), Кам'янець у Пониззі (нині Кам'янець-Подільський). Історики також вели мову про Кам'янець на річці Цвітоха біля Ізяслава та про Кам'янець неподалік від Кобрина .

Загальні висновки дослідників 19-20 століть

Дослідники 19-20 століть літописні свідчення про Кам'янець 12-13 століть трактували по-різному. Так, Денис Зубрицький в «Історії давнього Галицько-Руського князівства» (Львів, 1855) вважав, що літописні повідомлення про Кам'янець мали на увазі Кам'янець на Поділлі. Натомість Микола Дашкевич у праці «Князювання Данила Галицького за руськими та чужоземними відомостями» (Київ, 1873) стверджував, що відомості в літописах стосуються тільки Кам'янця-Волинського . Цю позицію Дашкевича підтримав один із засновників російської школи історичної географії Микола Барсов у «Нарисах російської історичної географії» (Варшава, 1885) Олександр Андріяшев у праці «Нарис історії Волинської землі до кінця 14 століття» (Київ, 1887) доводив, що всі літописні свідчення про Кам'янець варто розподілити між Кам'янцем-Волинським, Кам'янцем-Литовським (Лоснянським), Кам'янцем (Каменем)-Каширським і Кам'янцем-Кобринським .

Підсумовуючи ці та інші наукові розвідки, подільський дослідник Юхим Сіцінський у книзі «Місто Кам'янець-Подільський», виданій 1895 року у Києві, зазначив: «З якого саме часу Кам'янець-Подільський з'являється в історії, донедавна в історичній літературі була недостовірна думка. Історики стверджували, що наш Кам'янець у літописах згадується вже в 12-13 століттях, що тут, у Кам'янці, жили руські князі, що це місто брав у облогу страшний Батий тощо. Але новітні, достовірніші дослідження вчених (професорів Барсова, Дашкевича й Шараневича) з'ясували, що така думка помилкова: до Кам'янця-Подільського відносили літописні звістки про Кам'янець Волинський (існував на межі Волині з Київською землею) чи Кам'янець Литовський (нині Гродненської губернії)» [15]. Того ж 1895 року цю позицію закріпив Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона. У статті «Кам'янець-Подільський», вміщеній у томі 14, зазначено, що достовірні відомості про місто припадають тільки на 14 століття.

Михайло Грушевський у другому томі «Історії України-Руси» (друге видання, Львів, 1905) теж жоден із літописних Кам'янців не спів ставив із Кам'янець-Подільським.

1989 року в Києві було видано «Літопис руський за Іпатським списком» (переклад із давньоруської мови, передмова, примітки та покажчики Леоніда Махновця). До книги увійшли «Повість минулих літ», Київський і Галицько-Волинський літописи. Про вартість видання свідчить те, що 1990 року його творців (перекладача, редактора, художників) було відзначено Шевченківською премією. Жоден із Кам'янців, згаданих у «Літописі руському», Леонід Махновець не ідентифікував в укладеному ним географічно-археологічно-етнографічному покажчику із Кам'янець-Подільським. Перші cім записів (під 1196, 1210, 1211, 1228, 1235, 1238, 1240 роками) він відніс до Кам'янця на Волині, наступні два записи (під 1262 роком і перший запис під 1276 роком) - до Каменя (нині Каменя-Каширського), який помилково в Іпатському списку літопису був названий Кам'янцем, останні чотири записи - до Кам'янця-Литовського .

Наприкінці 20 століття детальне вивчення літописних повідомлень про Кам'янець під названими роками спонукало Іона Винокура та Миколу Петрова зробити висновок, що ідентифікувати згаданий у літописах Кам'янець із Кам'янцем на Поділлі досить важко. Цей висновок вони оприлюднили в статті, опублікованій 1999 року в журналі «Краєзнавство»,  повторили в доповіді на Міжнародній науково-практичній конференції «Кам'янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв'язків: історія і сучасність», що відбулася 16-17 травня 2003 року в Кам'янець-Подільському.